Купи слониху

48

— У тебе є мотоцикл?
— Ні.
— Як же так?
— Та якось не потрібний він мені…
— Та ну, чого ти отмазываешься? Мотоцикл — це круто. Кожен мріє про мотоциклі.
— Че про нього мріяти-то? Їм же потрібно займатися, а у мене на це ні часу, ні коштів, ні бажання для цього немає.
— Та не так вже і багато. Зате на байк-зльоти їздити будеш.
— Так на кой ляд мені байк-зльоти?
— Ти че, взагалі? Пиво, баби, рок-н-рол! Ти ж рокер! Як ти можеш називати себе рокером і не хотіти байк?
— Рок — це музика. Тусовки «як би навколо цього» мене не цікавлять.
— Та ти просто нічого не розумієш в рок-русі. А я тебе ще вважав нормальним… ти Лох, який ще й випендрюватися намагається своєю типу-нестандартністю. Рокер, теж мені…

Ви будете сміятися, але саме такі бесіди часом можна почути в рок-барі. Бував і я на стороні «страждає».

І пес би з ними. Насправді я не про це. Я про цілому класі діалогів, який я подумки називаю «купи слона». У хід йде нав’язування чого завгодно — речей, музики, стилю життя, ідеології, релігії. І від усього при бажанні можна звільнитися. Крім одного. Вже здогадалися? Так, саме!

— У тебе є дівчина?
— Ні.
— А че так?
— Та не потрібна. І можливості особливої немає.

Всі. Це червона ганчірка. Далі можна йти вішатися, так як йдуть приблизно такі репліки:

— (Насмішкувато.) Права ручонка — моя найкраща дівчина!
— (Насторожено і з огидою.) Пі[email protected]рас, чи що?
— (Поблажливо.) Нічого, ти просто ще не зустрів…
— (Співчутливо.) Самотність — це так хреново…
— (Обурено.) Як це не потрібна? А як же особисте життя?
— (Мрійливо.) Як можна взагалі без романтики? Без любові?
— (Гордовито.) Ти просто брешеш сам собі.
— (Вражено.) А як же секс?
— (Повчально.) Нічого, ти просто ще не зрозумів. Ось пройде пару років…

І хрін ти комусь доведеш, що ти не верблюд, не невдаха, не гей і не хто-небудь ще. Не вірять. І сидиш потім, як обпльований, і ходиш ще тиждень з думкою «чи то лижі не їдуть». І дивляться на тебе дивно.