Спокій мені тільки сниться

70

Ненавиджу свята! Ось зараз було аж чотири вихідних дні, і я задовбали!

Треба всіх відвідати, а то мені все одно будинку однієї робити нічого. Треба з’їздити до мами, це ж її свято, їй одній нудно. До тата, а то зовсім знахабніла, не відвідую. До брата, а то зовсім племінників забула. Ну і, звичайно, свози, привези, відвези… Приїжджаю на 2 дні. «Ну гаразд, тільки на третій завези мене до тітки Люби» — день втрачено. Я ж одна, часу повно, зайнятися все одно нічим.

Є! Мені є чим зайнятися! Я хочу виспатися, зустрітися з друзями, так просто вдома посидіти з котами. І не про всіх справах я хочу звітувати (читай, виправдовуватися). Зрештою, це і моє свято теж!

Чому всі вважають, що якщо я не заміжня і без дітей, у будь-яку секунду можу до них зірватися? Мені ж все одно робити нічого?

Відмовиш — будуть вмовляти до переможного («Ну приїдь, ну будь ласка, ну що тобі стоїть, ми скучили»). Відмовиш в грубій формі — грубіянка невихована, невдячна і т. д.

Задовбали! Я теж хочу відпочити!