Геть з друзів!

39

Днями мене видалила з друзів дівчина, з якою ми вчилися колись разом в університеті. Не сказати, що були прямо-таки подругами, але і спілкування не обмежувалося черговими фразами в стилі «привіт, поки, яка наступна пара, що на завтра задали…» Проте після закінчення університету спілкування зійшло нанівець.

І ось я відкриваю її сторінку і бачу, що вона видалила з друзів багатьох колишніх однокурсників. Що за справи, я думаю, ці люди що їй зробили? В якості відповіді на мій невисловлений питання на стіні вже красується повідомлення:

«Спасибі» всім тим, хто не привітав мене з днем народження. А тепер ідіть на х@й, хлопці. Я вас теж не привітаю!

Ну, з глузду з’їхати! Мене мало того, що посилає, так ще й не привітає з днем народження людина, яка мені не друг зовсім. Яка втрата. Причому, що найцікавіше, дата дня народження у цієї панянки спеціально прихована. Тобто кожен, хто з нею мало спілкувався, навіть і не згадав би про цей день, якщо б не нагадування збоку, якого, зрозуміло, не було.

Мені не зрозуміла логіка таких людей. Вони скаржаться, тому що їх не привітав весь френд-лист? Їм важливіше 50 привітань від не зрозумій кого, ніж 5, написаних/сказаних Екшн сно від душі? Вони не знають, що ніхто не зобов’язаний пам’ятати, коли там просто знайомих день народження?

Мене щороку вітають максимум 10 осіб — мама, бабуся, вітчим, сестра, мій молодий чоловік і кілька Екшн сно близьких друзів. Ну і іноді інші родичі. Більшого мені й не треба. Мені наплювати, привітає мене колишній однокласник, з яким ми востаннє бачилися 6 років назад, чи ні — ми з ним за весь час спільного навчання перекинулися парою слів. Мені плювати на привітання, а точніше його відсутність, від колишньої подруги — раз у її житті немає місця для мене, то і мені від неї нічого не потрібно. Мені нецікаві також привітання від тих, з ким я не спілкуюсь, але вони просто побачили нагадування. Мені не потрібна бездушна рядок «з ін» або скопійований з першої сторінки Гугла віршик.

Задовбали ви, любителі ображатися на всяку нісенітницю. Як діти малі, їй-богу.