Тополиний пух, жара, червень

7

Настало літо, люди радіють, виїжджають на шашлики. Тільки мені зовсім не до цього — у всьому винні тополі.

В моєму місті мерзенні тополі складають 80% дерев. Тополиним пухом, як снігом, вкрите все. У нас це час року називають другою взимку. Пух залітає у вікна, кружляє по зупинкам, лізе у вуха, волосся і очі.

Коли інші радісно співають про тополиний пух, мені залишається тільки скрипіти зубами і вкладатися в ліжко разом з таблетками від алергії. Очі червоніють моментально, чхаю без перерви.

Мені нічого не страшно — ні холод, ні спека. Собаки гризли, екзотичні комахи кусали, але найменший дотик пушинки — і болячка на всю руку.

Не знаю, чому мій організм так різко реагує на спроби тополі до розмноження. Ці стрункі дерева за тиждень встигли так задолбать, що просто немає сил. Не піду завтра на роботу. Ляжу в подушки і буду витирати соплі — бажано в комірчині без вікон.