Погано пахне пірит

87

Мене все життя дратували люди, які багато говорять. Але доля — дівка з гумором. Вона мені дохідливо пояснила, що мовчуни в рази гірше.

Ситуація, знайома багатьом:

— Мила, щось не так?

— Все добре.

— Точно?

— Так.

Набагато легше розколоти полоненого фріца, ніж обидевшуюся дівчину.

Один хотів купити у мене ноутбук (з-за чого я відмовив у продажу двом іншим покупцям). Вдарили, як кажуть, по руках. Через пару-трійку днів з’ясувалося, що він купив собі інший. Що змусило його не попередити мене про своє рішення, відомо одному Творцеві.

Не бачив однокласника року три, вирішили зібратися у нього пивка попити. Домовилися, що ввечері після роботи він за мною заїде (незрозуміло, навіщо йому витрачати купу часу на стояння в пробці, коли я спокійнісінько можу Екшн ти до нього пішки). Чекаю годину, дві, його мобільний мовчить, але у соцмережі він онлайн. На запитання, якого, власне, риса, через чотири години він відповідає: «з ранку приїду за тобою просто вийшла велика проблема прости». Попередити, видно, лукавий завадив.

Я, звичайно, розумію, що «мовчання — золото», але таке мовчання в кращому випадку — пірит, в гіршому — субстанція коричневого кольору.